Всі історичні пам'ятники Кам'янець-Подільського, як і будь-якого іншого старовинного міста, можна поділити на три великі групи: оборонні, культові та цивільні. Якщо серед кам'янецьких оборонних споруд чільне місце належить Старій фортеці, то серед цивільних - Ратуші. Саме розташування Ратуші в центрі Старого міста підкреслює її провідну роль у житті середньовічного Кам'янця. І, справді, протягом декількох сторіч у цій будівлі розглядалися найважливіші питання цивільного життя міста.

Слово "ратуша" українська мова запозичив з німецького за посередництвом польського. І в цьому немає нічого дивного, адже Магдебурзьке право, тобто право міст створювати органи місцевого самоврядування, вперше було надано 1188 німецькому місту Магдебург. І вже звідси це право, яке часто називали також німецьким, поширилося в інші землі, зокрема через Польщу - в українські.

21 квітня 1793 з балкона фасаду будинку зачитаний жителям міста Указ імп. Катерини II. про входження Поділля до Російської державу. До 1798 р. в будинку знаходилося дворянське зібрання, з 1799 по 1801 рр.. - Театр Антона Зміївського., З 1805 по 1865 рр.. - Подільська духовна православна семінарія. У 1849 - 1855 рр.. в семінарії навчався Степан Васильович Руданський (1834 - 1873) - видатний український поет-демократ, фольклорист, продовжив у своїй творчості громадянську позицію Т.Г. Шевченка. У роки навчання почав записувати народні пісні, легенди, анекдоти, прислів'я. Зібраний, матеріал ліг в основу двох рукописних збірок "Народні малоросійські пісні, зібрані в Подільській губернії С. В. Р." (1852). У Кам'янці написані ним шість Балад і вірші - "Два трупи" (1851), "Сиротіна я безрідний", "Упир" (1853), "Люба" (1854), "Ти не моя", "Мене забудь" та ін викривав кріпацтво, паразитизм чиновників. Колегою поета по семінарії був у 1851 - 1856 рр.. Анатолій Свидницький Патрикійович (1834-1871)-відомий український письменник-демократ, етнограф.